Лаванда цінується ще з давньогрецьких часів. Саме давні греки першими серед європейців почали вивчати, культивувати та цінувати цю рослину. Про це пише GreekReporter.
Перші відомі згадки про лаванду з’явилися понад 2 500 років у Стародавньому Єгипті. Там рослинуу використовували в бальзамуванні та косметиці, що підтверджується відкриттям гробниці Тутанхамона у 1922 році, де виявили баночки з мазями, що містять елементи, які нагадують лаванду.
Вчені стверджують, що лаванда вперше з’явилася на грецьких островах, а потім її завезли до Франції близько 600 року до нашої ери. Далі — до 17 століття вона поширилася в інших країнах, включаючи Англію та Сполучені Штати.
Греки використовували лаванду як ароматичну, лікарську та парфумерну речовину. Зокрема, у третьому столітті до нашої ери грецький філософ Теофраст описав її цілющі властивості у своїй книзі Про запахи.
«Коли наносиш пахощі на голову, вони злітають у повітря, але якщо я наношу їх на ноги, аромат огортає все моє тіло і піднімається до носа», — писав ще один давньогрецький філосов Діоген.
А видатний грецький лірик Анакреонт радив наносити лавандову мазь на груди.
Лаванду завжди використовували в милі та косметиці завдяки її свіжому аромату та антисептичним властивостям. Травники використовували цю рослину як лікарський засіб.
У Стародавній Греції лаванду вважали засобом від безсоння і болю в спині. Також її вживали під час розладів травлення, болів у горлі та головних болів.
Батько медицини Гіппократ писав, що вона «зігріває мозок, втомлений роками» та зазначав, що вживання цієї рослини в їжу дуже цілюще в разі захворювань печінки і селезінки.
Ба більше, Гіппократ вважав, що обкурювання лавандою здатне знищити не тільки важкий запах, але і злого духа.
Нагадаємо, раніше флорист назвав небезпечні для людини домашні рослини.
