ВажливеЗдоров'я

Навіщо потрібно фторувати воду і що буде з вашими зубами якщо цього не робити

Фторування води для профілактики карієсу.

Дослідження про переваги фторування води для профілактики карієсу проводяться протягом десятиліть, тоді як про наслідки припинення фторування набагато менше інформації, інформує Ukr.Media.

У 2007 році жителі Джуно, столиці Аляски, проголосували за припинення додавання фтору до питної води, побоюючись можливої шкоди. Вчені з Університету Аляски в Анкориджі з’ясували, до чого це призвело.

Дослідження, результати якого опубліковані в BMC Oral Health, оцінювали дані державних медичних страховок Medicaid двох груп дітей та підлітків віком від 18 років.

Перша група складалася з 853 пацієнтів, які проходили лікування карієсу в 2003 році. Вони перебували в «оптимальних умовах», коли питну воду фторували. Друга група 1052 пацієнта — проходила лікування карієсу в 2012 році в «несприятливих умовах» (через п’ять років після припинення фторування).

Дослідники визначили, що цей часовий розрив призвів до значної різниці в поширеності карієсу в молодшій віковій групі. Діти до 6 років з першої групи в середньому лікували карієс і його наслідки 1,55 раз на рік, тоді як у другій групі цей показник виріс до 2,52. Тобто, після припинення фторування діти ходили до стоматолога на один раз на рік частіше.

У дітей та підлітків старше 6 років ефект був менш вираженим. Дослідники припустили, що вплинув частковий захист, пов’язаний з впливом фтору на зубну емаль в ранньому віці (до заборони в 2007 році).

«Дослідження показує, що без оптимального рівня фтору в питній воді і, отже, в роті і слині, зуби можуть формуватися з більш слабкою емаллю і не здатні ремінералізувати ранні ознаки руйнування», — пояснили дослідники.

Результати доводять, що навіть під час використання фторвмісної зубної пасти, полосканні та професійній профілактиці карієсу, фторування води має лікувально-профілактичний ефект для населення.

«Вартість програми фторування, яка фактично полягає в тому, щоб фторувати воду, становить копійки в порівнянні з витратами на лікування порожнин», — резюмувала Дженніфер Мейер, провідний автор дослідження.